Тестовий контроль як засіб оптимізації навчального процесу


Т.Г. Шматок, О.В. Маркова, Н.В. Ковальська
Київський національний економічний університет, Україна
Київський національний технічний університет, Україна

У статті розглядаються можливості тестового контролю в забезпеченні оптимізації навчального процесу як ефективного засобу активізації навчальної діяльності при вивченні іноземних мов у світлі приєднання України до Болонської декларації.


Загальновідомо, що в системі освіти середня школа повинна дати дітям загальні знання. Щодо призначення вищої школи, то вона посідає головне місце в підготовці спе--ціалістів, набутті студентами фахових знань та навичок, не-обхідних у майбутньому для кар’єрного зростання, відкриття власної справи, що сприя-тиме зростанню добробуту.

Але часто-густо викладачі стикаються з випадками, коли студенти готуються до іспитів в останні два-три дні, що призводить до хаотичного от-римання знань і не приносить користі.

Тому на сучасному етапі подальшого вдосконалення нав-чання в системі вищої освіти та приєднання України до Болонської декларації запро-ваджується модульно-рейтингова система, в основі якої ? тестовий контроль рівня підготовки студентів з метою отримання ними глибоких знань та вміння оперувати ци-ми знаннями.

До переваг цієї системи можна віднести :

а) мінімізацію емоційного впливу викладача на студента;

б) стабілізацію роботи і системи оцінювання знань студентів.

З досвіду запровадженя рейтингової системи контролю у вузах можна виділити фактори, які впливають на інтенсивність, ритмічність і якість роботи студентів. За М.Н. Гудзинським та іншими авторами, такими факторами є:

- спонукання (мотивація) студентів до систематичної активної роботи протягом всього семестру;

- розширення рамок і підвищення ролі самостійної роботи над учбовим матеріалом;

- підвищення рівня індивідуалізації навчання;

- фактор змагальності в навчанні (боротьба за рейтинг, ранжування студентів і вирішення питання навчання на подальших ступенях, використання моральних і матеріальних стимулів);

- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвиток їх творчого мислення;

- підвищення ефективності роботи викладацького складу [1, с. 16-19].

За модульно-рейтинговою системою студенту доводиться долати певні труднощі: у вищій школі зменшено на третину кількість лекційних годин і збільшено кількість го-дин для самостійної роботи студентів. У свою чергу, це вимагає від викладача підготувати:

а) певну кількість літератури для самостійного опрацювання студентами;

б) певну кількість матеріалу на електронних носіях;

в) велику кількість тестових завдань.

Тестовий контроль як засіб оптимізації навчального процесу одержав у вузах широ-ке розповсюдження. Якщо раніше тестова форма контролю була предметом дискусії, то на сьогоднішній день доцільність використання тестів визнана у психології, педагогіці, ме-тодиці. Що таке тести? За визначенням Є.А. Михаличова, «тести є одним з видів нав-чаль-них завдань, які використовуються для контролю і діагностики знань» [2, с.16]. Тому не будемо дебатувати з приводу цього питання, а лише зазначимо, що досить довгий період дис-ку-сій поступився місцем старанній розробці теоретичних засад тестової методики конт-ро-лю. Подібна науково-дослідна робота знайшла відображення у плані роботи нашого вузу.

Можливості тестового контролю в забезпеченні оптимізації навчального процесу як ефективного засобу активізації учбової діяльності всієї групи студентів дуже широкі. Так, у немовних вузах більш раціонально, на нашу думку, застосовувати методику тестового конт-ролю на І ? ІІ курсах. На захист цієї думки можемо навести такий арґумент: мета нав-чання студентів полягає в тому, щоб підготувати їх до роботи зі спеціальною літературою на старших курсах, використовуючи навички та уміння, сформовані на І ? ІІ курсах.

Далі нам хотілося б зупинитися на розгляді досвіду розробки стандартизованого тесту, зокрема тесту для перевірки засвоєння словника-мінімуму, який повинен містити 2500 лексичних одиниць (далі ЛО) і складається головним чином із загальновживаної лексики та лексики загальнонаукового характеру.

Чому саме тестовий контроль лексики? Лексика – один з головних параметрів навченості іноземній мові. Засвоєння лексики тісно пов’язане з іншими параметрами й у значній мірі визначає їх. Під засвоєнням ЛО в даному випадку мається на увазі оволодіння словником-мінімумом. Словник-мінімум – це вся вивчена лексика (активна і пасивна), яку студент може розпізнати при зоровому пред’явленні.

Ще один арґумент на користь застосування тестового контролю лексики саме на І ? ІІ курсах полягає в тому, що у цей період стоїть завдання збільшення кількості засвоєння загальновживаної та загальнонаукової лексики, яка буде основою для переходу до вивчення спеціальної термінології.

Слід підкреслити, що лексичний мінімум для І ? ІІ курсів повинен бути засвоєний на рецептивному рівні.

Численні дослідження в нашій країні та за кордоном показали, що використання відбіркових тестів найбільш доцільно для контролю сформованості рецептивних мовних навичок.

Таким чином, ми вибрали об’єкт тестового контролю. Тепер постає завдання відбору ЛО. Це завдання аналогічне тому, яке виконують автори словників-мінімумів. Але слід зауважити, що укладачі лексичних тестів знаходяться в більш вигідному становищі, бо вони мають справу із вже відібраною лексикою, яка використана в підручниках, навчальних посібниках, методичних вказівках і розподілена за курсами навчання. Треба підкреслити необхідність виділення ядра тих слів, які являють собою найбільший інтерес як об’єкт контролю.

Якщо говорити про практику зарубіжної школи, то там надається перевага принципу частотності. Одначе було б неправильно копіювати зарубіжний досвід, тому що при такому принципі значна частина слів, які являють собою інтерес як об’єкт контролю, не потрапляє в тест.

Відбір лексики базується на принципах, якими керуються автори словників-міні-му-мів, або ж на критеріях, спеціально використаних для аналізу проведеного відбору лексики.

Керуючись цими принципами, укладачі лексичних тестів розв’язують одне з головних завдань визначення кількісних характеристик тих принципів, які використані авторами словників-мінімумів.

А ці словники, у свою чергу, складають основу для стабільних підручників, методичних вказівок, градуйованих за курсами навчання (в нашому випадку це підручники С.В. Шевцової для І курсу інститутів та факультетів іноземних мов, для ІІ курсу інститутів та факультетів іноземних мов; міжнародної економіки і менеджменту). Такий підхід повинен бути реалізований при укладанні лексичних тестів.

Ця методика досить трудомістка. Але при цьому відбір матеріалу для тестування проходить об’єктивно, відсутній суб’єктивізм, він забезпечує наукову базу і, як показали дослідження, досить ефективний.

Заключним етапом у роботі над тестом повинна стати стандартизація. Необхідно відзначити, що тестові матеріали, які пропонуються викладачами, в більшості випадків не стандартизовані. Було б неправильно вважати їх тестами, вони є тестовими завданнями або завданнями з елементами тестового контролю. Щоб дане тестове завдання, що базується на тестовій методиці контролю, могло стати тестом, необхідно його стандартизувати.

Що таке стандартизація? Стандартизація полягає у масовому тестуванні певного матеріалу. Мета стандартизації – одержання статистичного матеріалу для процесу оцінювання рівня знань з предметів.

Нарешті, визначення валідності та надійності. Ефективність тесту перевіряється саме цими параметрами, тому зупинимось на них детальніше.

У словнику «Психологія» знаходимо таке визначення: «Валідність (від англ. «valid» ? придатний) – один із основних критеріїв якості тесту… Чим тест валідніше, тим краще відображається в ньому якість (властивість), заради якої він укладався» [3, с. 47]. Хоча термін «валідність» мало відомий у методиці, не варто підміняти його термінами «обґрун-то--ваність», «достовірність», «інформативність» і т.д.

Що стосується надійності тесту, то А.А. Анастазі визначає це як «узгодженість показників, отриманих у тих самих студентів при повторному тестуванні тим самим тестом або еквівалентною його формою» [4, с. 35]. Надійність тесту загалом визначається надійністю тестових завдань, що містяться в ньому.

У цілому результати використання тестів і тестових завдань підтвердили досить високу ефективність впровадження тестової методики контролю в немовному вузі.

    ЛИТЕРАТУРА
  1. Козаков В.А. та інші. Рейтингова система оцінки успішності навчання студентів: Збірник. – УМК ВО, 1992.
  2. Михаличев Е.А. Дидактическая тестология: Научно-методическое пособие. – М.: Народное образование, 2001.
  3. Психология: Словарь. ? 2-е изд. ? М.: Политиздат, 1990.
  4. Анастази А. Психологическое тестирование. – М.: Педагогика, 1992. ? Кн. I.
  5. Концептуальні засади демократизації і реформування освіти в Україні. – К.: Школяр, 1997. – 324 с.
  6. Сізих І.В. Моделі та комп’ютерні технології адекватних процесів тестування. ? К.: Нац. ун-т ім. Шевченка. ? 2002.

Рассматриваются возможности тестового контроля в обеспечении оптимизации учебного процесса как эффективного средства активизации учебной деятельности при изучении иностранных языков в свете присоединения Украины к Болонской декларации.

The article examines possibilities of text control for educational process optimization. That is considered as an effective mean of educational activation at foreign languages studying in the light of joining of Ukraine to Bolonsk declaration.